Мої спогади про поїздку в АТО

Клірик Андрій Гавліч, собор Святого Миколая, Київ.

Конституції і Правила Місіонерів Облатів Марії Непорочної (КП 4 « Хрест Ісуса стоїть у центрі нашої місії. Подібно до апостола Павла ми проповідуємо «Ісуса Христа, і то розпятого» ( 1 Кор 2,2). Якщо «носимо в тілі мертвого Ісуса», то з надією, що «і життя Ісуса в нашім тілі було явним» (2 Кор 4, 10). Очима розп’ятого Господа ми дивимося на світ, відкуплений Його кров’ю, бажаючи, щоби люди, у яких тривають Його страждання, пізнали також силу Його Воскресіння (Фил 3, 10)

У понеділок 20-го лютогоя з О.Павлом Вишковським вирушили на Схід України у м. Маріуполь. Хоча дорога не близька, але як на мене пройшла досить швидко і 21-го лютого після обіду ми прибули до місця призначення. У Маріуполі нас зустрів пан Володимир з ХСП (Християнська Служба Порятунку), він відвіз нас у с. Піонерське ( Сіра Зона) до квартири яку вони винаймають.
Найперше що ми зробили коли приїхали на місце то познайомилися з іншими волонтерами ХСП, які там проживають і відслужили разом з ними Пресвяту Євхаристію! 

АТО-1-1

 

Швидкий обід- підвечірок ,після якого, волонтери нам запропонували разом з ними провідати хвору старшу жінку. Це було наше перше ознайомлення з місцевим населенням. Вразила мене, відкритість і доброта тієї жінки хворої, яка чомусь пригадала мені мою бабусю яка живе на Західній Україні і яка як і ця жінка потребує, розуміння, турботи, підтримки.
АТО - 2-2
У наступні дні ми відвідали ще інших людей, одиноких і пристарілих, багатодітних сімей, потребуючих.
АТО3-3
Особливо мене вразило відношення до життя одного літнього чоловіка. Ситуацію в якій він знаходиться, можна описати так: дуже стара хата, холодна і волога, на пів темна, немає чим розпалити печі, немає що їсти . А цей чоловік якому вже за 80 років, молився так: « Дякую тобі Боже за моє життя, за мою маму яка була така добра християнка і навчила мене вірити в Бога і чинити по справедливості все життя, допомагати іншим, Дякую тобі Господи за дар що можу сам ще собі давати раду і можу ходити». І ні одного слова про те як йому важко, як йому холодно, як йому страшно чи який він ображений на тих чи на інших!
АТО 4-4


Окремо хочу відзначити велику працю волонтерів з ХСП, це група яка складається з п’яти чоловік п.Володимир з дружиною Оксаною і трьох дівчат. З паном Володимиром кожного дня зранку після Євхаристії, ми виїжджали провідувати потребуючих людей: одиноких, хворих, багатодітні родини та військових. Для того щоб допомогти  їм у нагальних потребах, але найперше євангелізувати тих кого ми зустріли. О.Павло сповідав, уділяв таїнства єлеопомазання, носив причастя тим які не в змозі були приходити до храму. Я намагався допомагати волонтерам з ХСП, спілкувався з людьми, молився з ними. В такий спосіб теж ми змогли побачити щоденну працю волонтерів ХСП.
АТО 5-5


п. Володимир розвозить своїм автомобілем (Volkswagen 3-ій ) ліки, гуманітарну допомогу, відвозив людей до Маріуполя і допомагав їм вирішувати паперово-бюрократичні справи.

Ще автомобіль п.Володимира служить для інших волонтерів, наприклад, для того щоб дівчата з ХСП могли потрапити в інші села до дитячих садочків, шкіл, щоб завезти матеріали для майстер класів, провести їх. Завдяки автомобілю пана Володимира о. Павло і я мали нагоду побачити, відвідати людей, школи дитячі садочки та  військових.

По приїзді в Київ я отримав телефонний дзвінок від п. Володимира, він сказав що його автомобіль поламався. Це значить що до того часу як він відремонтує його або не придбає іншого то люди які очікують на допомогу від цієї групи волонтерів  з ХСП її не отримають...

АТО 6-6

Коли ми відвідували дитячі садочки і школи, для нас це був радісний і теплий досвід. В другий день перебування у зоні АТО ми поїхали в с. Виноградне до дитячого садочку який був наповнений радістю, сміхом, життям, ми спілкувалися і гралися з дітками, а вони раділи разом з нами. Ми провели цілий ранок з цими дітками. Вони заслуговували набагато більше нашої уваги і нашого часу, це діти які живуть три роки поспіль під постійними обстрілами, вибухами, страхом.

На наступний день четвер , падав сильний дощ, було сіро і сиро, але ми поїхали відвідувати військових, які знаходилися в бліндажах, в окопах посеред поля. З ними ми молилися і бажали їм швидкого завершення війни і повернення живими і здоровими до своїх домівок. Вони раділи і дякували за молитви, за побажання і за розарії які ми їм дарували.

АТО 7-7

На цьому можна було би закінчити мої спогади- роздуми, але у цей день ми потрапили ще у село Широкино. В якому вже не живуть цивільні, ми побачили розвалені доми, відвідали дитячий садочок, але там вже не живе радість, тепло і дитячі усмішки, там живе розруха, сум і холод, небезпека нерозірваних  бомб, снарядів, обстрілів.

Чому я хотів потрапити в АТО, тому що хотів відчути те що відчувають люди які там живуть, порозмовляти з ними, вислухати їх, молитись разом з ними, допомогти тим хто потребує допомоги.

Як Місіонер Облат Марії Непорочної, відчував потребу нести Боже Слово, розраду, підтримку, примирення, прощення до людей які є Дітьми Божими і які переживають великі і важкі випробування через Війну!

 

ДУШПАСТИРСЬКІ ОГОЛОШЕННЯ НА XIХ НЕДІЛЮ ЗВИЧАЙНОГО ПЕРІОДУ

13 – 20 серпня 2017

СЬОГОДНІ ogoloszenna3

У зв'язку зі смертю Юлії Домбровської, яка служила в нашому храмі, після Божої Служби будемо збирати пожертвування, щоб допомогти родині в цей тяжкий час для них, а також з цих пожертв замовимо Службу Божу Григоріанськ...


Детальніше...

Розклад Святих Мес

НЕДІЛЯ

  8:45 - українською

10:00 - українською

11:00 - en espanol

11:45 - po polsku

13:15 - українською

18:00 - українською

Понеділок

18:30 - українською



Вівторок

  7:00 - українською

18:30 - українською



Середа

  7:00 - українською



Четвер

  7:00 - українською

18:30 - latina



П'ятниця

  7:00 - українською

18:30 - українською



Субота

  7:00 - українською



Голос Папи

 

omi.org.ua

ewtn

Radio Marya